
У перші місяці після запуску проекту пошуковики обмежують видимість сайту у видачі, відправляючи молодий ресурс в так звану пісочницю. У цей період органічний трафік як такий відсутній: сторінки отримують лише крупиці переходів по запитам наднизької частоти. Кліки по рекламі, сигнали з соцмереж і інший неорганічний трафік — не береться до уваги. Подібна ситуація зберігається півроку-рік, а в деяких випадках і довше. Що таке Sandbox насправді, як працюють обмеження в Google і що потрібно робити молодим сайтам для якнайшвидшого виходу з пісочниці — розповідають фахівці Бізнес Майстерні.
Пісочниця — міф чи реальність
З тим, що пошукові системи не дають молодим сайтам трафік поки не мине певна кількість часу, згодні всі оптимізатори. Але далі починаються дуже бурхливі дискусії на тему: чи існує пісочниця як така чи ні. На нашу думку, каменем спотикання в цій одвічній суперечці є формулювання «фільтр».
Пісочниця — це не класичний фільтр, такий як, наприклад, гуглівський Penguin, який накладає на сайти обмеження за маніпуляції з посиланнями. Її статус як повноцінного фільтра в Google ніколи не підтверджували. Тому ми вважаємо, що компромісна назва для пісочниці — псевдофільтр, а ще краще — оптимізатор.
Як побудована логіка пісочниці
Молоді сайти зазнають труднощів у просуванні не через попереджувально накладений фільтр, а більше тому, що пошукові системи ще нічого про них не знають. Ця думка звучить найбільш логічно і переконливо. Можна скільки завгодно критикувати алгоритми Google, але слід віддати належне — статті в топі з різним ступенем інформативності завжди відповідають на запит користувача. Природно, пошуковики ніколи не дозволять, щоб сайти без репутації, які легко можуть виявитися дорвеями або просто контент-смітниками, зі старту тіснили перевірені статті з перших позицій.
Будь-якому молодому сайту потрібно пройти верифікацію — перевірку на істинність. Приблизно навколо цього і будується вся логіка пісочниці. Мета пошуковика в цей період — отримати якомога більше даних про сайт. В першу чергу краулери формують загальну картину на основі поведінкових факторів. Вони аналізують, наскільки корисний контент публікують на сайті (чи дочитують його користувачі), чи цікавий матеріал аудиторії (як активно його шерять), чи корисний весь ресурс в цілому (як довго проводять на ньому час) і т.д. Висловлюючись гранично просто, пісочниця — це коли сайт відправляють на задвірки видачі, де за ним уважно спостерігають.
Ефект пісочниці в Google
У Google по відношенню до молодих сайтам політика більш жорстка. У перші 9-12 місяців життя проекту розраховувати на пошуковий трафік практично не доводиться. Ресурс потрапляє в кеш пошукової системи, але його сторінки або зовсім не включаються в видачу за релевантними запитами, або присутні на найдальших позиціях. Часто сайти не потрапляють в видачу навіть при самому предметному запиті — коли в пошуковику набрано його адресу.
Як працювати з молодим сайтом
Перебування в пісочниці деякі власники проектів розглядають як вимушений простій. Вони думають, що в цей час можна нічого не робити, і чекають того моменту, поки сайт потроху не почне давати органічний трафік. Така позиція в корені хибна. У цей період проект вимагає, можливо, ще більшого вкладення ресурсів. Якщо сайт простоїть без будь-якої активності — нової інформації, нарощування посилальної маси і т.д. — то не з'явиться ніяких передумов для поліпшення його ранжування.

Активна робота над сайтом в перші місяці скорочує період перебування в пісочниці. Вийшовши з-під фільтра з уже нарощеним трастом, проект зі старту отримає сильні позиції у видачі та сплеск пошукового трафіку. Звичайно, кількамісячна робота без видимого результату багатьом може здатися невдячною. З цим ми нерідко стикаємося на практиці, коли клієнт тільки що запущеного сайту хоче результат тут і зараз, не розуміючи, що пісочниця сильно відстрочує ефект від проведених робіт. У таких ситуаціях ми вважаємо за краще відмовлятися від співпраці. Тим же, хто робить розважливу ставку на майбутнє і готовий трохи почекати, ми пропонуємо комплексну seo-підтримку для молодих сайтів.
Отже головні напрямки роботи:
Контент-підтримка. Публікуйте на сайті нові статті — пошукові краулери бачитимуть, що проект оновлюється і швидше знімуть накладені обмеження. Важливий принцип — регулярність. Не поспішайте вивантажувати за один раз весь контент, підготовлений для запуску проекту. Тексти для розділів і інше наявне наповнення публікуйте поступово.
Ще на етапі розробки сайту зробіть кілька сторінок, оптимізовані під базові запити вашої тематики, і відправте їх в індекс. Поки ви будете працювати над проектом, контент виграє трохи часу, встигне «відлежатися» і набере більше трасту — до моменту виходу з пісочниці він буде краще ранжуватися.
Контент-стратегія, яка однаково корисна на всіх етапах життя веб-проекту, — це створення розділу до статей. Навіщо сайту потрібний блог і як на повну використовувати його можливості — ми розповідали в попередніх матеріалах. Якщо бюджет проекту не витягує підтримку блога, створіть розділ «Питання-відповідь» — це швидкий, недорогий і перевірений спосіб отримати органічний трафік у своїй тематичній ніші.
Нарощування посилальної маси. Зовнішні посилання — це, можливо, головний фактор, що підвищує авторитет молодого сайту для пошукових систем. Без прийнятного посилального профілю немає ніяких передумов для поліпшення ранжування. Просто від того, що сайт побув в пісочниці, він не почне приносити бажаний трафік. Посилання — головне, на чому має фокусуватися увага в перший рік життя проекту. Але ними потрібно працювати максимально акуратно. Google вже давно оголосив війну сумнівному посилальному просуванню. Нарощування лінків порівняно з перебуванням на мінному полі: без знань і досвіду — це загрожує серйозними наслідками.
Вирішивши прориватися в топ бездумною закупівлею посилань, пам'ятайте про алгоритм Penguin. На відміну від пісочниці — це вже повноцінний фільтр, що створює чимало проблем сайтам, які просуваються врозріз з правилами.
Оптимізація поведінкових і комерційних факторів. Всі нечисленні сигнали — крупиці пошукового трафіку, переходи з реклами або з соцмереж — молодому сайту важливо задіяти з максимальною користю. Відстежуйте і аналізуйте поведінку поточної аудиторії за допомогою різних метрик. Експериментуйте з різними сервісами і інтерфейсами. Проводьте A/B тестування різних компонентів сайту і залишайте найефективніші рішення.
Аналіз конкурентів. Цим питанням доцільно замислитися вже на старті проекту. Аналізуйте стратегії конкурентів з топ-10 пошукової видачі і переймайте їхні підходи до формування довідкового профілю. Вивчіть, на яких сайтах-донорах вони розміщують лінки, їх обсяг, тип і іншу важливу інформацію. У цьому вам допоможуть різні сервіси: Ahrefs — інструмент для пакетного SEO-аналізу, сервіс Linkpad, також надає дані по зовнішніх посиланнях доменів, і ін. Для вивчення загальних відомостей по трафіку конкурентів використовуйте багатофункціональний інструмент SimilarWeb.
Технічна оптимізація. Запустивши новий проект — важливо зі старту усунути всі проблеми, які як прямо, так і опосередковано погіршують якість ранжування. Механіка веб-ресурсів повинна бути привабливою для пошукових роботів і зручною для живих людей. Оскільки після розробки сайтів майже завжди залишаються різного роду недоліки, багато власників замовляють технічний аудит відразу після запуску.